Європейські автомобілі преміумкласу досі потрапляють до Росії попри санкції: німецьке розслідування показує, як

Цей випадок не поодинокий. В окремому розслідуванні Управління ЄС із боротьби з шахрайством OLAF виявило 766 автомобілів, які за документами мали вирушити до Туреччини, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану та Молдови. Однак до зазначених країн призначення їх не імпортували. Відстеживши кожен автомобіль окремо, OLAF зрештою виявило їх у Росії.

Саме тому новіші моделі BMW, Mercedes-Benz, Porsche та інших західних марок досі можна побачити на вулицях Москви, Санкт-Петербурга та інших великих міст Росії. Офіційний вихід автовиробника з російського ринку й заборона ЄС на експорт не означають, що автомобіль фізично більше не може потрапити до Росії. Просто тепер на його шляху стоїть довший, дорожчий і ризикованіший ланцюг постачання.

Слід 53 автомобілів і шести сідельних тягачів привів слідчих до трьох країн

Розслідування, яке очолює прокуратура Кайзерслаутерна, стосується двох підприємців із землі Рейнланд-Пфальц та Австрії. Слідчі підозрюють, що від осені 2022-го до кінця 2024 року вони експортували до Росії 53 легкові автомобілі та шість сідельних тягачів усупереч санкціям.

Для приховування схеми, ймовірно, використовували треті країни, насамперед Білорусь, Киргизстан і Грузію. Правоохоронці Німеччини, Австрії та Бельгії провели обшуки в Нойштадті-ан-дер-Вайнштрасе та Відні 8 вересня 2026 року.

У Німеччині слідчі вилучили два дорогі автомобілі, у Відні — €85 000 готівкою, а з банківських рахунків у Німеччині, Австрії та Бельгії — загалом €278 000. Прокурори також постановили накласти арешт на активи на суму близько €7 млн, щоб уможливити подальшу конфіскацію можливих злочинних доходів. Підозрювані не відповіли на звинувачення, а їхню провину суд не встановив.

Отже, €7 млн — це не вартість 53 конфіскованих автомобілів, а сума, в межах якої німецька влада прагне забезпечити можливе стягнення незаконно отриманих доходів.

Які автомобілі не можна продавати до Росії?

У перші місяці після початку війни ЄС зосередився передусім на предметах розкоші. З 15 березня 2022 року він, зокрема, заборонив експорт до Росії автомобілів вартістю понад €50 000.

У 2023 році ЄС змінив правила, оскільки маніпуляції з митною вартістю давали змогу надто легко обійти ціновий поріг. Для легкових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння одним із ключових критеріїв став робочий об’єм двигуна понад 1900 см³. За поясненням Європейської комісії, цей поріг обрали, щоб якомога точніше відтворити попередній критерій у €50 000 за допомогою технічної характеристики, яку можна перевірити. Заборона експорту також поширюється на електромобілі та гібриди.

Отже, обмеження стосується значної частини європейського асортименту автомобілів преміумкласу. Моделі BMW, Mercedes-Benz, Audi та Porsche з двигунами об’ємом два літри й більше потрапляють до забороненої категорії вже через сам об’єм двигуна. Для електромобіля перевищення цього порога взагалі не потрібне.

Заборонений не лише прямий експорт із Німеччини до Росії. Регламент ЄС також забороняє непрямий експорт. Тому автомобіль, на який поширюються санкції, не стає дозволеним товаром лише тому, що в рахунку-фактурі кінцевим пунктом призначення зазначено Киргизстан або Грузію.

Ключове питання схеми — кінцевий користувач автомобіля

Типовий ланцюг обходу санкцій не обов’язково передбачає контрабанду в класичному розумінні. Автомобіль може залишити Європейський Союз із цілком офіційною експортною декларацією.

Наприклад, компанія або посередник у третій країні купує автомобіль у дилера з ЄС. В експортних документах пунктом призначення зазначено країну, на яку не поширюється відповідна заборона ЄС. Потім автомобіль проходить через подальший ланцюг продажів і через наступних посередників потрапляє до Росії.

Розслідування OLAF 2025 року — конкретний приклад такої схеми. Польські митники помітили підозрілі партії вживаних автомобілів, задекларованим пунктом призначення яких була Туреччина. OLAF розширило перевірки й виявило мережу зв’язків між експортерами з ЄС та імпортерами в кількох третіх країнах. У документах фігурували Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан і Молдова.

OLAF звернулося до органів влади цих країн і виявило вирішальну невідповідність: усі 766 автомобілів узагалі не були імпортовані до задекларованих країн призначення. Відстеження кожної машини зрештою привело до Росії. Ця справа спричинила кримінальні розслідування у трьох державах — членах ЄС.

Це дає значно точніше уявлення про механізм обходу санкцій, ніж загальні розмови про «паралельний імпорт». Проблема не обов’язково в тому, що компанія, наприклад, у Киргизстані купує багато автомобілів у Європі й перепродає їх за кілька місяців. Принаймні у справах, які вивчило OLAF, сотні автомобілів узагалі не дісталися кінцевих пунктів призначення, зазначених у документах.

Автомобіль важко приховати

З одного боку, легковий автомобіль добре підходить для обходу санкцій: його можна перепродавати через кілька компаній і перевозити автовозом через кілька країн. З іншого — для слідчого це товар, рух якого доволі легко простежити.

Кожен автомобіль має VIN-код. За ним можна встановити зв’язок із заводом, моделлю, угодами купівлі-продажу, митними деклараціями, даними про перевезення, реєстрацією та подальшою історією обслуговування. OLAF змогло відтворити схему з 766 автомобілями, зіставивши митні, торговельні й транспортні дані та відстеживши кожну машину окремо.

Це також пояснює, чому Німеччина дедалі активніше застосовує заходи з арешту активів. Якщо слідчий може пов’язати конкретний VIN-код з експортом із ЄС і подальшою реєстрацією чи продажем у Росії, обґрунтувати угоду з третьою країною, яка на папері виглядає переконливо, стає значно важче.

У Німеччині вже призначали строки ув’язнення

Нинішня справа щодо €7 млн — не перше і навіть не найбільше німецьке розслідування порушення санкцій за участю автомобілів преміумкласу.

2 березня 2026 року земельний суд Вюрцбурга засудив двох громадян Німеччини за порушення санкцій проти Росії до шести та двох років позбавлення волі відповідно, причому другий вирок був умовним. За даними слідчих, через їхню мережу до Росії потрапили 111 автомобілів класу люкс загальною вартістю близько €20 млн. На момент публікації огляду Міністерства економіки Німеччини в червні вироки ще не набрали законної сили.

Значно серйознішим за звичайну торгівлю автомобілями на сірому ринку цей випадок робить перелік покупців. Згідно з офіційним оглядом Міністерства економіки Німеччини, автомобілі, серед інших, потрапили до ФСО, відповідальної за охорону президента Росії, служби безпеки ФСБ та компанії «Роснефть». Суд постановив конфіскувати активи на суму близько €20 млн, тоді як €7 млн уже було вилучено під час розслідування.

В іншому німецькому розслідуванні наприкінці 2025 року митні слідчі Дрездена домоглися заморожування активів на суму понад €16,5 млн. Під час розслідування вони вилучили сім автомобілів BMW, Porsche, Audi та Mercedes-Benz загальною вартістю €595 000, а також готівку й інші активи.

Це вже не поодинокі ентузіасти, які перевозять через кордон один Mercedes-Benz на причепі. Німецькі розслідування описують професійний міжнародний бізнес.

До Росії веде кілька маршрутів

У європейських розслідуваннях неодноразово згадуються Грузія, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Туреччина та Молдова. У нинішній німецькій справі до них додається Білорусь. Під час свого розслідування OLAF виявило зареєстрованих у третіх країнах імпортерів, через яких товари формально мали вийти з-під дії санкцій ЄС.

Звісно, не всі операції з автомобілями за участю цих країн є обходом санкцій. Вони мають власні автомобільні ринки та законний імпорт. Угоди привертають увагу слідчих, коли обсяги, діяльність покупця, ланцюг платежів, маршрут або подальше місцеперебування автомобіля не відповідають заявленій меті використання.

З’явився й інший великий канал, для якого вже не обов’язково потрібен автомобіль європейського походження. У розслідуванні 2026 року Reuters з’ясувало, що автомобілі західних марок, вироблені в Китаї, потрапляють до Росії через китайських посередників. Частину машин перед експортом оформлюють як уживані, хоча їхній пробіг практично нульовий. За даними «Автостату», які використало Reuters, у 2025 році в Росії продали майже 130 000 автомобілів іноземних марок, вироблених у Китаї.

Отже, новіша модель BMW, продана в Росії, може бути європейським автомобілем, що пройшов через ланцюг реекспорту за участю кількох посередників, а може бути виготовлена в Китаї та потрапити до Росії звідти.

Чому BMW або Mercedes-Benz не можуть просто зупинити це?

Автовиробник досить добре контролює перший продаж нового автомобіля. З перепродажами ситуація інша.

Якщо BMW офіційно продає автомобіль покупцеві в Німеччині або дилер продає його компанії, яка переконливо заявляє, що кінцевий пункт призначення — дозволена країна, машина може вийти з-під прямого контролю виробника після переходу до наступних власників.

Тому експортери з ЄС зобов’язані оцінювати ризик обходу санкцій. Міністерство економіки Німеччини наголошує, що BAFA є центральним наглядовим органом щодо експортних обмежень у межах санкцій проти Росії, а компанії мають самостійно перевіряти законність своїх операцій.

У торгівлі автомобілями це означає, що незвичний покупець або маршрут на практиці потребують пильнішої уваги. Нещодавно створена компанія-посередник, велика кількість автомобілів преміумкласу, неправдоподібний кінцевий користувач або подальша логістика, тісно пов’язана з Росією, можуть привернути увагу слідчих до експортної операції, яка за інших обставин була б звичайною.

Санкції не зупинили автомобілі — вони змінили їхній маршрут

Німеччина відіграє центральну роль у цій роботі з простої причини. Автомобілі належать до найважливіших експортних товарів країни. У 2024 році Німеччина експортувала 3,4 млн нових легкових автомобілів вартістю €135 млрд. На автомобілі та автозапчастини того року припадало близько 17% німецького експорту.

У такому торговельному потоці зникнення кількох десятків автомобілів статистично непомітне. Саме тому схеми з посередниками працюють краще за прямий експорт до Росії.

Водночас виявлення таких схем стає дедалі системнішим. OLAF не обмежилося перевіркою записів у європейській експортній декларації: воно запитало у заявлених країн призначення, чи справді автомобілі туди прибули, а потім простежило конкретні VIN-коди.

Через це використання третьої країни стає значно менш надійним способом приховати порушення. Напис «Грузія» в документах не розв’язує проблеми експортера, якщо справжній покупець автомобіля від початку перебував у Росії.

Тому вплив санкцій слід оцінювати тверезо. Вони не прибрали західні автомобілі преміумкласу з Росії. Вони перекрили офіційний і дешевий прямий маршрут. Натомість виник ринок посередників, реекспортерів та паралельних імпортерів, на якому автомобіль рухається довшим шляхом, ціна зростає, а доступність гарантійного обслуговування, сервісу й запчастин ускладнюється.

І що більшим стає цей бізнес, то більше слідів він залишає. Нове німецьке розслідування щодо €7 млн, справа OLAF про 766 автомобілів і кримінальна справа у Вюрцбурзі щодо 111 автомобілів класу люкс свідчать про одне: європейський автомобіль може потрапити до Росії через кілька країн, але VIN-код приховати набагато важче, ніж кінцевий пункт призначення в рахунку-фактурі.