Дефіцит акумуляторів змушує Stellantis зупинити виробництво на тлі попиту на електромобілі з великим запасом ходу

Як повідомляє Reuters із посиланням на інформацію Stellantis, завод у Сошо зупинить виробництво з 23 до 30 жовтня, а завод у Ренні — з 22 до 30 жовтня. Концерн хоче узгодити обсяги випуску з кількістю доступних акумуляторів і фактичним попитом. Утім, ситуація складніша, ніж може здатися з твердження про надто високі продажі електромобілів.

Покупцям потрібен акумулятор великої ємності

Проблема Stellantis зосереджена на версіях із великим запасом ходу. За даними концерну, попит на них, особливо серед корпоративних покупців, перевищив прогнози. Тому Stellantis не може просто запропонувати замість недоступного E-3008 з акумулятором великої ємності автомобіль із меншим акумулятором. Клієнт уже обрав комплектацію, і головне для нього — запас ходу.

Peugeot E-3008 Long Range добре ілюструє причину. Його акумулятор ємністю 97 кВт·год забезпечує запас ходу до 700 км за циклом WLTP на одному заряді. Стандартний E-3008 має акумулятор ємністю 73 кВт·год. Завдяки великому акумулятору електромобілі на платформі STLA Medium значно краще підходять для далеких поїздок. Водночас на виробництво кожного автомобіля у версії Long Range потрібно більше акумуляторних комірок.

Якщо покупці віддають перевагу саме таким автомобілям, достатніх потужностей для випуску версій із меншими акумуляторами заводу недостатньо.

Власний акумуляторний партнер Stellantis не встигає за попитом

Акумулятори надходять від Automotive Cells Company, або ACC, серед акціонерів якої — Stellantis, Mercedes-Benz і дочірня компанія Saft, що належить TotalEnergies. ACC виробляє акумуляторні комірки на заводі в Біллі-Беркло-Дуврені на півночі Франції. Однак наростити виробництво так швидко, як того потребує модельний ряд Stellantis, не вдалося.

Проблема особливо гостра для електромобілів із великими акумуляторами на платформі STLA Medium. Її використовують Peugeot E-3008 та E-5008, Opel Grandland Electric та інші моделі концерну Stellantis.

Спочатку європейські плани ACC були значно масштабнішими. Окрім Франції, компанія планувала великі акумуляторні заводи в Німеччині та Італії, але у 2026 році відмовилася від проєктів у Кайзерслаутерні й Термолі, щоб зосередитися на розвитку виробництва у Франції.

Нинішня ситуація виразно показує зворотний бік цього рішення. Stellantis має електромобілі та клієнтів, які хочуть придбати їхні дорожчі версії з великими акумуляторами, але європейське виробництво акумуляторів не може достатньо швидко забезпечити потрібні обсяги.

Зупинити завод може бути дешевше, ніж випускати не ті автомобілі

У Сошо виробляють Peugeot 3008 і 5008, а в Ренні — Citroën C5 Aircross. Усі ці моделі пропонують із кількома типами силових установок.

Теоретично Stellantis могла б продовжити випуск версій, для яких є достатньо комплектувальних. На практиці це створило б іншу проблему: на території заводів почали б накопичуватися автомобілі в комплектаціях, попит на які не такий високий.

Непроданий автомобіль також коштує грошей. Кошти залишаються вкладеними в запаси, виробникові доводиться пропонувати знижки, а запаси дилерів зростають. Тому Stellantis воліє зупинити виробничу лінію на кілька днів, а не випускати автомобілі лише заради того, щоб завод працював.

Це доволі тверезе капіталістичне рішення.

Не всі зупинки французьких заводів пов’язані з дефіцитом акумуляторів

Stellantis також коригує виробництво на заводах у Мюлузі та Пуассі в жовтні, але ці паузи не варто пов’язувати з попитом на електромобілі з великими акумуляторами. Завод у Мюлузі зупинить виробництво з 15 до 30 жовтня. У Пуассі перерва триватиме з 19 до 23 жовтня. У цих випадках свою роль відіграє коригування обсягів виробництва й запасів.

Дефіцит акумуляторів безпосередньо впливає на заводи в Сошо та Ренні. Інші зупинки тим часом показують ще одну особливість європейського авторинку: попит на різні моделі й типи силових установок далеко не однаковий.

700 км стають важливим рубежем

Проблема Stellantis досить добре вказує на напрям розвитку європейського ринку електромобілів.

Для першої хвилі електромобілів запасу ходу 300–400 км за циклом WLTP часто було достатньо. Цього й досі цілком вистачає для поїздок містом і щоденних поїздок на роботу, але покупці великих сімейних автомобілів або основних автомобілів корпоративних автопарків дедалі частіше очікують іншого. Показник E-3008 Long Range — до 700 км — дозволяє користуватися електричним SUV у поїздках, де планування зупинок для заряджання значною мірою втрачає важливість.

Тут європейські моделі Stellantis починають конкурувати не лише з Volkswagen, Škoda, BMW і Mercedes-Benz, а й дедалі гостріше — з китайськими виробниками. BYD, Xpeng та інші водночас знижують ціни й збільшують ємність акумуляторів, потужність заряджання та рівень оснащення. Тож у європейських виробників обмаль можливостей пропонувати клієнтам версію із запасом ходу 500 км замість автомобіля із запасом ходу 700 км лише тому, що потрібний акумулятор ще не готовий.

Проблема Stellantis — водночас добра й погана новина

Наявність попиту, безперечно, краща проблема для Stellantis, ніж накопичення електромобілів на території заводів. Це особливо важливо тоді, коли європейські автовиробники роками говорили про невизначеність попиту на електромобілі. Водночас ситуація оголює одну зі стратегічних слабкостей європейської галузі електромобілів.

Автомобіль може бути спроєктований у Франції, використовувати власну платформу Stellantis і вироблятися на європейському заводі, але недостатні потужності для виробництва його найважливішого й найдорожчого компонента все одно можуть зупинити цілу складальну лінію.

Ситуацію робить ще незручнішою те, що ACC — не сторонній постачальник, не пов’язаний зі Stellantis. Сам Stellantis є одним з її акціонерів. Тож для конкуренції на ринку електромобілів доброї платформи та великого запасу ходу вже недостатньо. Перемагає виробник, який також може досить швидко випускати такі автомобілі.

Наразі клієнтам Stellantis акумулятор ємністю 97 кВт·год потрібен швидше, ніж Європа здатна його виробляти.